Трамп як і Путін отримує задоволення від руйнування світового порядку та залякування світу.

Демократії падають не внаслідок раптових переворотів, а через поступове руйнування їхніх основ. Спершу політик випробовує інституції, перевіряючи межі дозволеного.

Потім він вчиться використовувати закон як зброю.

Врешті-решт він створює нову систему, де сам є законом.

Це вже сталося в Росії. Тепер це відбувається в Америці.

Дональд Трамп не мав права балотуватися на другий термін. Конституція США, прийнята для захисту від узурпаторів, містить Чотирнадцяту поправку, яка забороняє обіймати державні посади тим, хто підтримував заколот проти країни.

Але влада — це не тільки закон, це й готовність його порушувати.

Верховний суд США, заповнений суддями, яких призначив Трамп, забезпечив йому імунітет.

Цим рішенням судді не лише допомогли одному політику — вони підважили сам принцип відповідальності влади перед законом.

Авторитарні лідери не приходять до влади самі — вони створюють систему, яка забезпечує їм вічне правління.

Повернувшись у Білий дім, Трамп розпочав зачистку. Міністерство оборони, ФБР, Державний департамент — усі ці установи тепер очолюють особи, чия лояльність перед президентом важливіша за присягу народу.

У США більше немає уряду — є двір правителя.

Трамп не приховує, ким він хоче стати. Він захоплюється Путіним.

Він неодноразово заявляв, що російський лідер — це "сильна рука", приклад для наслідування.

Путін у Росії вже створив особисту автократію, знищив опозицію, ліквідував свободу слова.

Тепер Трамп прагне того ж у США.

Він хоче домінувати, залякувати, зламати систему, яка йому суперечить.

Остання новина лише підтверджує авторитарні прагнення Трампа.

Він підписав виконавчий указ, згідно з яким лише президент і генеральний прокурор можуть визначати, "що є законом".

Це не просто ще одна політична провокація – це пряма спроба узурпації влади, підриву судової гілки та руйнування правового порядку.

Якщо президент сам визначає, що є законом, значить, закон більше не існує.

Це відкриває шлях до безконтрольного правління, де будь-яке рішення президента автоматично стає легітимним. Такі методи ми бачили в авторитарних режимах, але тепер вони стають реальністю для США.

Трамп не просто створює кризу – він створює нову форму правління, в якій будь-яка гілка влади, що йому суперечить, перестає існувати.

Інші диктатори створюють собі вічність, а Трамп — нову релігію.

У Конгрес США внесли законопроєкт про визнання його дня народження національним святом. Його прихильники стверджують, що він має право балотуватися на третій термін, навіть якщо це суперечить Конституції.

Саме так зникають республіки — не через путчі, а через добровільне поклоніння.

Як і Путін, Трамп насолоджується хаосом і страхом. Він не просто ламає інститути — він змушує людей боятися їх.

Він натякає, що не буде захищати країни НАТО, якщо вони "не заплатять". Він відкрито говорить, що може стимулювати Росію до нападу на слабших.

Це більше не політичні заяви.

,Це розмови диктатора, який ділить світ на сфери впливу.

Україна є жертвою не лише російської агресії, а й американської байдужості. Трамп неодноразово поширював маніпуляційні твердження про Україну, стверджуючи, що її керівництво є корумпованим і що воно "не хоче миру".

Він наполягає, що Україна має поступитися територіями, а президент Зеленськиймає "укласти угоду", натякадючи, що це можна зробити в обхід інтересів українського народу.

Відмова США підтримувати Україну у військовому та дипломатичному аспектах робить її переговорну позицію слабшою.

Київ, який покладався на західну підтримку, тепер стикається з тим, що головний союзник більше не гарантує допомоги. Це створює умови для Росії диктувати свої умови миру. Це повертає світ у 1938 рік, коли в Мюнхені демократичні країни також віддали частину чужої території агресору, сподіваючись, що це зупинить війну. Але війна тільки почалася.

Події, які ми спостерігаємо зараз, мають очевидні історичні паралелі. Відмова США від підтримки України змінює стратегічний баланс сил у Європі. Росія, відчувши слабкість, буде прагнути нав’язати свій порядок не лише Україні, а й іншим державам регіону.

Для України це означає ризик втрати ще більшої частини територій або ж примусове "замороження" конфлікту на умовах Кремля. Європа, у свою чергу, стикнеться з кризою безпеки, де НАТО більше не буде гарантією захисту, а країни-члени будуть змушені самотужки готуватися до можливої агресії.

Світовий порядок, побудований після Другої світової війни, може розпастися, якщо США остаточно відмовляться від ролі захисника демократичних держав.

Демократії виживають тільки тоді, коли готові себе захищати. Трамп уже показав, що готовий підірвати цей принцип.

Питання тепер лише в тому, чи готовий Захід його зупинити.