И опять стихи...
більше немає "останніх"
"крайні" лише
подорожі та зустрічі
ця війна розірвала стільки твоїх кліше
що з означенням світу
тепер виникають великі труднощі
затинається серце
на виску несправних гальм
і здається посивієш від салютів
з трьох мільйонів киян розуміють тебе
на жаль
тільки декілька тисяч
і ти неспроможний жодного з них забути
розлітаються бризки
сонячні із калюж
ти - втомився терпіти і рахувати
бо надія це ризик
тобі ж чимдуж
не хотілося б зараз ризикувати
ти увесь зробився з утоми і забобон
назбиравши позбавлених сенсу грамот
і тобі вже
(по правді)
начхати на той кордон
тільки б знов не шукати "швидку" для мами
ця війна протруїла в тобі діру
та крізь
неї чомусь проростають квіти
чоловікові
кажуть
для щастя потрібно "серйозну гру"
це брехня
бо для щастя потрібно
встигнути захистити
© Ульяна Кривохатько, 2016
(Фото зроблено 14.10.2015 в м. Запоріжжя)
