Login
БОЛЬ.Стихи и проза о войне.
61457 просмотров
Перейти к просмотру всей ветки
Zurück
in Antwort legende2018 24.11.22 20:42
Знов дивлюсь я у небо,
та звертаюсь до тебе,
ніби ти не в холодній землі,
ти скажи мені, милий,
чи не тісно в могилі,
бо могили і тут замалі.
Розкажи, чому варто
молодому вмирати,
не пізнавши життя до кінця;
як мені не винити
тих спокійних і ситих,
для яких ти – жертовна вівця.
Ти збреши мені, сину,
що живий – не загинув –
що я бачила смерть уві сні;
що то снилось на щастя
і мій біль передчасний
зникне вранці, як роси рясні.
Це не ніч – чорна хустка –
непомітно та хутко
затулила і очі, і світ.
Я віднині й назавжди
пам'ятатиму правду
недосказаних слів вочевидь.
23. 06. 2022.
Инна Куценко
Все свои поступки совершай только в гармонии со своей совестью.