Вход на сайт
БОЛЬ.Стихи и проза о войне.
63608 просмотров
Перейти к просмотру всей ветки
Назад
в ответ legende2018 22.11.22 22:58
Колись всі мости опустяться у кріпостей.
Колись наші діти пробачать їхніх дітей.
Колись усі скажуть, що час забувати зло,
Ну, було та було, вгамуйтеся. Вже пройшло.
Як пахне горіле, лише уяви на мить.
Я тупо сміюся, з потрісканих губ кровить.
Реплей цей відос, де конає солдат чужий.
Коли воно стало настільки смішним, скажи?
Можливо, Господь по гріхам моїм воздає?
А може, уміння тестує тепер моє –
Те саме, важливе, пробачити ворогів,
І не вибивати зубів і своїх боргів?
Болить мені дуже, Ти чуєш мене, Отець?
Із рани червоним просо́чився Інгулець.
Та рану зашиють, на шрам обернеться шов.
А цю перевірку я, Господи,
Не пройшов.
Саша Клад
Все свои поступки совершай только в гармонии со своей совестью.