Вход на сайт
БОЛЬ.Стихи и проза о войне.
62768 просмотров
Перейти к просмотру всей ветки
Назад
в ответ legende2018 02.03.23 11:24
Прощене
#вірші_денники
Зараз прийнято пишатись несмиренністю
Принципово не прощати. Гордо мститися.
Вбити ворога - вже місія священна.
Бог за хвірткою. Нащо йому молитися?
Нам би тільки кулаки - до білих кісточок
й зуби стиснути до скреготу сталевого.
Не до прощ нам, не церкви, не до свічечок.
Ми не агнці смирні, ми скажені леви.
Я боюся сам-на-сам з людськими мірами,
справедливостями й правдами лишитися.
На сполохане моє тремтяче Вірую
Радить небо:
- Ти прости. Не стань убивцею.
Моє місто розбивають на друзки...
Я прощу. Ти поможи мені простить...
Алёна Маляренко
Все свои поступки совершай только в гармонии со своей совестью.