Вход на сайт
БОЛЬ.Стихи и проза о войне.
112650 просмотров
Перейти к просмотру всей ветки
Назад
в ответ legende2018 02.03.23 11:24
#вірші_денники
Іноді думаю: з дому я більше не вийду.
Ні, не від суму, зневіри, образи чи бриду.
Від бездоріжжя, яке утіка в невідомість.
Знов починати спочатку... я все-таки втомлююсь.
Страшно зізнатись. Та трошечки я розгубилась.
Важко єднатись, як світ охопила немилість.
Важко хворіти на людяність, зайвою бути.
Важко любить невзаємно вас, людоньки-люди.
Стіни між нами... То хай будуть з цегли та глини?
Вдома я знатиму: точно не плюнуть на спину.
Вдома молитвою можу я світ обійняти
і не шукати взаємності, і не чекати...
Іноді думаю...
Тільки - Бог там, де і люди.
Він їх створив, запустив стукіт серця у грудях.
І в голосах неузгоджених - інколи янголів чути.
Буду виходити. Буду виходити. Буду.
#автороленамаляренко
Все свои поступки совершай только в гармонии со своей совестью.