БОЛЬ.Стихи и проза о войне.
Я розумію, коли себе переоцінює мудрий нарід, пишучи , що НАТО має запрошувати нас , стоячи на колінах у свій альянс.
Бо що взяти із убогих і недалеких .
Але , коли президент воюючої країни , в якій кожного дня гинуть цивільні люди , бикує і каже , що поїде на засідання альянсу лиш в тому випадку, коли Україна вже стане його членом , то він або ворог , або кретин , якому насрати на кількість жертв і життя тих , хто ще залишається в Україні.
Ні , звичайно, я розумію, що з початку повномасштабного ця організація показала , що ми в деякій мірі переоцінювали її вплив і можливості, але альтернативи у нас нема.
І ми повинні денно і нощно стояти під її дверима і не переставати стукати в них.
І , ці люди, які хвалять за сьогоднішній вчинок ідіота - недомірка , певне вважають себе безсмертними.
Анна Верховинська