Вранці над неораним горОдом

Весело цвірінькають пташки.

...От і я тепер "з своїм народом" -

У глибинці, де всі дні важкі.

Де від ранку - дрОва на розтопку,

Воду від колонки - на собі,

Де через яри стежинку топку - у важких чоботях, у журбі...

Де лелека над селом кружляє...

Всі несуть нам - біженцям - щодня

Їжу, одяг... кожен - те, що має.

Де чекає трактору стерня...

Дощ - усі по хатах, наче хворі,

Вулиця порожна і сумна.

Туалет, ну звісно ж, тут на двОрі,

Та зате не чути, що війна,

Та зате не чути гуркіт "градів",

Не руйнують вибухи дахів,

Діти грають весело і раді

Мами їх. Цвірінькання птахів,

Під парканом хащі чистотілу,

Вишня рясно квітне у дворі,

Всі хатинки вибілені білим -

Радісна весна о цій порі

По землі крокує без упину,

Промовляє: спробуй, зрозумій -

Великдень прийшов на Україну!

Світлої нам Пасхи, краю мій!

Боже, переможем! Будем жити!

Чи Тобі все видно наверху?

Он де - за селом - вже сіють жито!

В нас немає іншого шляху!

Ольга Подлесная