Нарешті нам вдалося по справжньому попрощатися з другом, світлою творчою людиною, справжнім чоловіком - Андрієм Шакіним. Далеченько - більш, ніж 100 км від Харкова. На похорон не дісталися, вважаємо, що були на 9 днів (позавчора, але ж день робочий). Сьогодні похмуро, під настрій, на дорозі суцільні блокпости та військові, але все ж таки, доїхали, дякувати Сергію Дорофєєву, до Петрівки. Олександр Янов, Тетяна Тверська, я, ми вважаємо, що зробили це від імені усього Клуба. Тільки-но починали творчу співпрацю, така кількість творчих задумів, планів, фестивалей... усе поламала клята війна. Зате для нас усіх - Клуба пісенної поезії імені Візбора - Андрій так і залишиться молодим, сповненим наснаги, організатором зимових фестивальних зустрічей, а ще справжнім захисником, що нас захистив, віддавши своє життя за Україну. Ми пили горілку і бажали Царства Небесного, плакали і, як завжди, співали гарні пісні. Нехай його шлях там - угорі - буде легким та світлим!

Сергей Дорофеев