БОЛЬ.Стихи и проза о войне.
Книги потонулого будинку
#вірші_денники
Фантомні болі від втонулих книг,
немов судоми - скрутять, не пускають.
Я чую запах палітур старих,
я пам'ятаю, де котру поставить.
Ті баба купувала ще дівчам
після війни, в мандрівних книголавках.
А ці томи - підпискою вручали,
стояли в чергах, гризлися-балакали.
Ще десь були дитячі, дорогі -
з малюнками, побаченими вперше.
А ще були "режиму вороги" -
передруковані, заховані за Брежнева.
Були й мої - здобуті, як в бою,
бо гроші відкладала по півроку.
У букіністів, наче у раю,
вдавалась до солодкої мороки.
За кожною - історія своя.
За багатьма - ще й очі дарувальників.
Без книг своїх банкрутом лину я,
порожнім човном без припасів-лантухів.
Вони - не речі: карби й маяки,
і співрозмовники, й моя наука,
й моя розвага, і труди тяжкі,
і насолода для очей і рук, і... -
вві сні вчуваю шурхіт сторінок,
знов бачу скраю дорогі позначки...
Якби то можна повернуть їх знов,
ті самі, та... Фантомним болем плачу...
#автороленамаляренко