молитва – תפילה

В часи жахіть знесилені слова,

на чому світ стоїть глухонімий,

край неба б'ється хвиля звукова,

розверзлась твердь, а ми – це вже не ми,

а невгамовний позамежний гнів,

нещадна кара, випалений яв,

Твоя Гроза і блискавка Твоя,

в нас не серця у грудях, а вогні.

Твій сад під корінь, зірка нежива,

прокинься, Боже, на Твоїх прочан

націлена ракета чергова,

із тисячі мовчань і невтручань,

томів брехні і тьми підступних зрад.

Візьми нас, небо, під своє крило.

роди нас, Богородице, назад

в твоє первісне світло і тепло.

Завіса, заволока, чорнота,

Весь світ – багрові смуги і хрести,

невже молитва знята вже с хреста,

що голосу її не чуєш Ти?

Кривавий жовтень, двадцять третій рік

дні розтинає, на шматки рвучи,

якщо на муку свій народ прирік,

тоді і воскресати нас навчи.

Бійці ЦАХАЛ і хлопці ЗСУ.

В них на нулі планета на руках.

І бог війни, йдучи на вогневу,

за Ашкелон і за Бахмут прохав.

Криваві сльози ллє земля свята.

Свічки і квіти янголам малим.

І Київ на одне коліно став

стіною плачу за Єрусалим.

Ірина Юрчук,