Наближаються Різдвяні Свята... Але чорне слово "війна" все ще скрегоче над нашою землею, жере життя людські, спалює родючі лани, паплюжить міста... Будемо молити Господа, щоб це було останнє Різдво під обстрілами та серед пожеж...

Ось такий вірш з'явився у минулому грудні... А послухати пісню та подивитися кліп можна через посилання у першому коменті...

РОЗПОВІДЬ ДО РІЗДВА

Ніч на небі Зірку синю

Засвітила.

Під ялинкой мати сина

Народила,

Бо від обстрілів ховалась,

Ледве встигла,

А поки дитя з'являлось,

Усе стихло.

Зорі, мов святкові кулі,

Над ялинкой.

Знов стріляють. Цілять кулі

У дитинку.

Наказали їм летіти,

Все трощити,

Відшукати, де є діти —

Та влучити.

Як устати? Де та сила?

Тіло стине.

Загорнула мати сина

У хустину.

Треба йти, свою кровинку

Рятувати.

Ось село, ба всюди вирви,

А не хати.

Та до Бога від порога

Недалеко.

Ллє Він світло на дорогу,

Мов із глека.

Каже: “Жінко, дорогенька,

Допоможем!

Йде до тебе моя Ненька,

Мати Божа!”

Вже летить Вона крізь чорне

Божевілля,

Забира в небесний човник

Породіллю.

Колисають хмарку-люльку

Янголятка,

Загортають у пелюшку

Немовлятко.

Бог стоїть над ним у клубах

Хмари сивой:

Ось тобі, онучок любий,

Зірка синя...

27.12.2022

#emiliyapesochina