Степові села

#вірші_денники

Сюди не прийде дєдмороз уже ніколи,

бо тут нема ні дитсадочка вже, ні школи,

нема дітей - лише руїна й чорна пустка,

нема людей - лиш пси голосять надто лю'дськи.

Нема в що бить,але все гуркає і гурка.

На цей майданчик вряд чи вибіжить Снігурка.

Тут миттю меми перетворюються в попіл.

Тут тане світ, а сніг і крига - вже й поготів.

Тут є вогні, які горять, як феєрверки -

вони ялинкам принесли гарячі смерті.

Защедрувать би... Он звізда на небо вийшла,

пройшла крізь темінь, але злобу чи прокрише?..

Згори, мій сум! Восстань із попелу зневіри

моя душа, не потони у горі виру!

Ген чуєш спів: Христос на санях народився?

Воскресне світ! Гойдай, гойдай його колиску!

Не покладай ні рук, ні сил, ні слів молитви,

не зупинись ! Бо ж зло - не спинює гонитви?

Його кривавих "богомольців" так не втомиш -

зови сюди усіх святих собі на поміч!

Тримай надію Покрови і міць причастя,

хай щира віра оживить надію щастя!

Нехай отут, де карнавалу вже не буде,

єднання неба і землі сотворить чудо!

#автороленамаляренко