Login
БОЛЬ.Стихи и проза о войне.
114111 просмотров
Перейти к просмотру всей ветки
Zurück
in Antwort legende2018 14.02.24 21:09
***
Не питай тепер: де мій берег,
Де мій човен,
Скрізь вода голодна і хижа...
Куди плисти?
Відпалали, відмерехтіли усі мости,
Чорні ріки не проковтнули тебе – і ти
Сам віднині, мов неосяжна,
Нестримна повінь.
Відлетіли птахи завчасно
В божий вирій,
Відлетіли дахи від вибухів, і нема
Ні гнізда, ні стелі, ні неба – лише пітьма
Нерухомо стоїть над нами, над обома –
Розглядає уламки зірки в безмежжі прірви.
І ховає тихий спогад про
Світлі ночі:
Темні очі твої дивилися вдалечінь,
Щось утримувало зірки від падінь,
Падінь,
І нагадувала світ'анкова тепла синь
Береги киселеві, ріки густі молочні.
Серпень, 2023 р.
Инна Куценко
Все свои поступки совершай только в гармонии со своей совестью.