Login
БОЛЬ.Стихи и проза о войне.
65397 просмотров
Перейти к просмотру всей ветки
in Antwort legende2018 02.12.22 13:09
***
Здається, в парку Стрийському - весна.
Принаймні, з віт цвірінькає синиця
Про те, що вже веснянка світлолиця
Із коми вийшла, пані чарівна.
А чом і не співати б тих казок
Дзвінкій і вже закоханій пташині?
Дві пташки - ніби верби очі сині,
Мов вже барвінок, ніби вже бузок...
Що ж серцю інше фентазі болить?
Там вилупок із поглядом гадючим,
Плешивий Цахес з усміхом пацючим,
Ковтає вже останню сонця мить...
Та бачу ще, як дивно навесні
Висвітлюються знову людські лиця.
І чи не час жахам вже вгомониться
У кожнім дні моїм, у кожнім сні?
Що любому Андрію відповім,
Філософу-поету Содоморі?
Тут, в Харкові, - в Содомі і Гоморі, -
Де мертвими давно здаються зорі,
Йду до живих
У вимірі живім...
7.3.24
Сергей Шелковый
Все свои поступки совершай только в гармонии со своей совестью.