Вход на сайт
БОЛЬ.Стихи и проза о войне.
114355 просмотров
Перейти к просмотру всей ветки
Назад
в ответ legende2018 02.12.22 13:09
Голі віти, голі душі.
Голі руки у осики.
Роздавали жовті груші
Ворони в саду.
Сиві хмари незворушно
Просівали через сито
І недолю, і неволю,
Щастя і біду.
Просівали лихо люте,
Пахла м’ята, пахла рута,
Зорі рвалися у небо
Із нічних тенет.
Налетіли суховії:
Сію-вію, сію-вію.
Груші падали додолу,
Жовті, наче мед.
Осінь п’яними губами
Цілувалася з дубами,
Із вітрами, із дідами
У тривожнім сні.
На полову, і на зерна,
Сію-вію тло озерне,
Кожну хату, кожне свято,
Думи болісні.
Голі душі. Голі віти.
Холод закохався в квіти,
І не знає, чом чорніють
їхні пелюстки.
Груші, жовті, наче зваба,
Груші, жовті, наче зрада,
Викладає осінь жовта
З кошика на стіл…
Альона Васильченко
Все свои поступки совершай только в гармонии со своей совестью.