Login
БОЛЬ.Стихи и проза о войне.
61325 просмотров
Перейти к просмотру всей ветки
Zurück
in Antwort legende2018 02.12.22 13:09
Вівторок чорний, як смола.
Усе змиває люта хвиля:
дороги, храми і могили,
розбиті вікна й дзеркала.
Вода ковтає щемність дня
і стогне в передсмертних корчах.
І хвиля застеляє очі
сліпих, маленьких кошенят.
Вода ковтає стіни, дах,
людську господу і обійстя,
і тоне матіоли листя
в старих, затоплених садах.
І плаче дівчинка мала,
з очима, наче дві фіалки,
що хвилі проковтнули ляльку,
яка улюблена була.
Не бігти. Не перебрести.
Не ходять ноги у бабусі.
А мимо пропливають: гуси,
дахи будинків і хрести.
Альона Васильченко
Все свои поступки совершай только в гармонии со своей совестью.