Вход на сайт
БОЛЬ.Стихи и проза о войне.
63763 просмотров
Перейти к просмотру всей ветки
в ответ legende2018 15.05.24 15:30
Коли закінчиться війна, погода буде сонячна.
Накреслить Бог в календарі малюнок олівцем.
Заплаче мама, як дитя, безмовне і безпомічне,
І тато скаже: донечко, ми подолали це.
Ми подолали, скажемо. Ми подолали, крикнемо.
Комусь дісталось – краплями, а іншим – за межу.
Дорогами-порогами, збирали горе крихтами.
І крихти не ділилися на власну, і чужу…
Коли закінчиться війна, вина на всіх не вистачить.
Я мрію мчати в темряві по швидкіснім шосе.
Я буду слухати цикад і цвіркунів опівночі.
Я буду знати, що туман загрози не несе.
Ми будем жити аж до ста – за наші роки вкрадені.
За тих, хто в пекло не зайшли, і тих, що в нім були.
За кожну мить, яка бринить і мукою, і правдою.
Коли ж закінчиться війна? – Шепоче ніч. – Коли?..
Альона Васильченко
Все свои поступки совершай только в гармонии со своей совестью.