Вход на сайт
БОЛЬ.Стихи и проза о войне.
75447 просмотров
Перейти к просмотру всей ветки
Назад
в ответ legende2018 02.12.22 13:37
Ирина Юрчук
Руїна скла, бетонних плит.
– Є хто живий? – в диму питали.
– Що там? –
кремлябло в Охматдит
свою ракету ушпиталив.
В лиху годину цю тяжку
в кинжальнім отворі прильоту
день по живому ланцюжку
людей – питну проводить воду.
З рук в руки, далі, далі, да…
Пил на зубах, чи скрегіт болю.
Вода й біда, біда й вода
змішалися в однім напою…
Під кожний кам'яний уступ,
де під завалом жде дитина,
аби до пересохлих губ
води дісталася краплина…
Хитається під людством твердь,
а небо рветься там, де тонко.
В гуманності – клінична смерть,
злоякісний діагноз: онко-
процес: добро долає зло.
Де точка – вирішать гармати.
Бог на посту, щоб не було
запізно реанімувати.
Ірина Юрчук,
08.07.2024
...................
Світлина: Alex Busunov
Все свои поступки совершай только в гармонии со своей совестью.