русский

БОЛЬ.Стихи и проза о войне.

04.09.24 17:37
Re: БОЛЬ.Стихи и проза о войне.
 
legende2018 патриот
legende2018
in Antwort legende2018 02.12.22 13:09

скорботне


Пусті слова – анахтемська припарка,

заступник не зберіг і не відвів,

Херсон рідіє і ридає Харків,

здригаються Дніпро, Полтава, Львів…


А світ спостерігає безупинну

розтягнуту у часі страту страт,

усі стинання наші, наче в стіну

влучають і відскакують назад.


Світ звик до смерті, позіхає: жалко,

та в залишку лиш позіхи одні,

Бог дивиться на світ крізь гострі скалки

в небесному розтрощенім вікні.


А в нім зорять здивовано на Бога

дитячі душі крізь вогонь і дим,

спізнилися сирена і тривога,

у небуття покликали: ходім.


Лиш на нулі прикуті невідступні

стоять на смерть без зайвих балачок,

й сузір'ями прописують майбутнє

зірки очима наших діточок.


Ірина Юрчук,

04.09.2024

Все свои поступки совершай только в гармонии со своей совестью.
 

Sprung zu