БОЛЬ.Стихи и проза о войне.
Назад
***
У небі - ярий кінь,
У травах - коники.
Над степом - вершники, під степом - мідь і ртуть...
Грають у схованки воєнні хроніки,
Гроби до цвинтарів ті, хто живі, несуть.
В Європі - біженці. На площі лабухи
Співають бітлових і репових пісень.
І біс, цураючись музик, мов ладану,
Не в змозі знищити пісенний день.
І брат мій зранений співа, мов дихає:
"Та, звідки ж клятая на нас війна?
З якого мороку той нелюдь з пихою,
З якого мордору той сатана?"
Валера з Вінниці співає в Бистриці,
І диво-мови кров із ним співа.
На лавці поряд з ним - з дюралю милиці.
І відлітають з вуст вже не слова,
Побиті побутом, потерті прозою...
А серця "рваний зойк" у струм впада -
І "Пливе качею...",
І "Лакрімозою" -
У час, просочений наскрізь загрозою,
З-під найгострішого впада кута...
Сергей Шолковый