БОЛЬ.Стихи и проза о войне.
Назад
Стіни
Зруйновані оселі. Скільки
Ще цілей в нищівному плані?
Тут стіни вистояли тільки
Несучі і меморіальні…
Колись і стіни мали вуха,
Роти і очі, груди, спини…
Тепер ні духу і ні руху,
Лиш протяг свище без упину.
Остов обвугленої спальні
І рештки затишків кухонних.
За Боже не відповідальні
В кутку закопчені ікони.
Порожній дім, затихлий вулик.
Дзвінкої тиші рветься стрýнка.
Шикується на пам'ять вулиць
Будинків ряд по стійці струнко.
Тривимірний незграбний простір.
Не в згоді обсяг з площиною.
Зависло в піднебессі просто
Гніздо лелече над війною…
У вічність вікон промінь влучить:
Кінець давильні епохальній,
Бо тут міцна стіна – несуча,
А рятівна – меморіальна.
Ірина Юрчук
Харків, харків'яни, розподіляю скорботу...
30.10.2024
Світла пам'ять...
Скільки загублених ні за що життів.........................