Вход на сайт
БОЛЬ.Стихи и проза о войне.
141046 просмотров
Перейти к просмотру всей ветки
Назад
в ответ legende2018 02.12.22 13:09
І,знову,- все,як у страшному сні...
У зубожілім мозку, зухвалої русні-
Наказано: до страти- цивільних і звірят!
"Усіх- під нуль,пускати,"-
Кремлівський,був,наказ...
І ,знов,болить і крає,збентежена душа,
Це собача,не знає,
Що він,вже- сирота...
Не приголублять руки,
Ріднесенькі,його,
Знайомих слів,не зчує,
Лише- один вогонь...
Ох,доки ж буде,сиве горе,
Мою країну мордувать?!!!
Втомилась Ненька,допомогу
Із- за морів,уже чекать...
Пора нагОстрити шаблюку,
Та свиснуть,вірного коня,
Щоб розрубати,морок лютий,
Україно,ти,іще,- жива!
Л.Ткач
Все свои поступки совершай только в гармонии со своей совестью.