Login
БОЛЬ.Стихи и проза о войне.
148390 просмотров
Перейти к просмотру всей ветки
Zurück
in Antwort legende2018 02.12.22 13:09
ЛЯЛЕЧКА
Ти стоїш над вирвою
і міркуєш: "Вирву я
півжиття із серця чи, може, ні,
замість дому – камені,
скло та попіл, як мені
повернути вкрадені ночі-дні?".
Серед стін, де змалечку
колихала лялечку,
уявляла інколи, що вона
виросла великою,
все раптово зникло і
уціліла іграшка лиш одна.
Дивишся на відстані
на брудні й розхрістані
коси ляльки – лялечка у землі,
жде тебе – єдину – жде,
з усіма увись не йде:
небеса для донечки замалі.
Инна Куценко
Все свои поступки совершай только в Гармонии со Своей Совестью.