Вход на сайт
БОЛЬ.Стихи и проза о войне.
304010 просмотров
Перейти к просмотру всей ветки
Назад
в ответ legende2018 29.11.25 04:22
***
Дивишся в небо, просиш іще пожити,
поряд з тобою сивим сивіють діти —
їхнє волосся попелом вкрите рясно,
страх застилає очі, мов річку — ряска,
спати лягаєш — хочеш померти вдітим,
будить тривога — нікуди себе діти,
вже не біжиш ховатись за товщі стіни,
буцімто смерть все рівно у ліжку стріне,
думаєш: "...чом біда забира невинних?",
скролиш свої жахи у нічних новинах,
чуєш, як тиша дихає аж під ранок,
бачиш: спливає кров'ю новий світанок.
Серпень, 2025 р.
Инна Куценко
Все свои поступки совершай только в Гармонии со Своей Совестью.