БОЛЬ.Стихи и проза о войне.
Трішки запізно - написано тиждень тому, та ніколи було вгору глянути, тож сьогодні ділюся - не дуже вірші, так, думки подорожні:
Крізь всю Україну - від сходу до польських кордонів
З онуками їду Різдво зустрічати -сама
Собі наморочила "квест", бо поїхали доні
З онуками місце шукати, де смерті нема...
Тепер - крізь війну, щоб провідати рідну малечу,
Я їду, та попри усі негаразди шляху,
Радію, бо згадую в кожнім куточку лелечу -
крилату і вільну цю бардівську стаю легку:
Мій поїзд зі сходу від злобних сирен та прильотів
Із впертого Харкова тягне на захід мене.
Не втеча - у гості. Мій схід залишається в сльоті
Грудневій - чекай-но! За тиждень, за два поверне.
Східніше - Донбас...там Вітюша Гоняйло смішив нас...
Антон Ворожейкін... Ще з Бахмуту виїхав хтось -
Хто потягом встиг, хто вивозив когось на машинах,
Як Галю з Наталкою - Валік - у Дніпр довелось...
А там - Запоріжжя, де наша "Нечувана прибиль" -
Буває, Тетяна загляне на співи в Дніпро.
А от за кордон із козачого міста не вибув
Із бардів ніхто, по козачому мислять - хитро...
...Було б на Полтаву коротче і швидше, до того ж
Там Ігор Нікітін - останній романтик, мабуть...
Серьога Кваша - сисадміна шукайте такого ж...
А Зосімов вибув - разом з журавлями - у путь...
"Приліт" в залізницю - Полтавська дорога закрита,
Тож, нас через Суми сьогодні потягне - в об'їзд.
Там Вітя, Шансон, там Оксана - така даровита,
Що вся Україна впізнає і флейту, і свист...
Там з Ігорем ми розпростилися так нещодавно,
Та Алла тримає із сином там бардівський стрій...
Дніпро - там Бобки волонтерять постійно і вправно,
Вікуся - по світу з піснями, Олег та Сергій...
Південніше трішки Одеса - Артеменко Оля,
з Мишком та дочкою, ще Вадік - хірург-гуморист...
Це місто завжди визнавало без винятку волю -
такий собі космос, де гумор, упертість та хист...
Нарешті і Київ - тут Жук і Коденко святкують, Чернявський... Та ясно - столиця - таланти рясні...
Проїхали Рівне - Валєрини співи лікують,
А ще - Вадік Волков... Усюди є друзі й пісні...
Не всіх перелічу, є Рома, і Лєра, та інші -
десь поряд зі мною, я наче, гостюю в усіх -
хіба ж умістити це братство пісенне у вірші ...
Хай зло їх обійде, залишаться радість та сміх.
Ще далі на захід, і знову підуть Харків'яни -
Єфремова, Мельник... Кого й за кордон занесло...
Хай дружній віночок і в зиму військову не в'яне-
Я їду і згадую друзів, і в серці тепло!
Ольга Подлесная
Назад