Зараз я читаю дитині «Пригоди Еміля з Льонеберги» Астрід Ліндґрен, а вона мені «Пригоди Мицика і Кицика» Чеповецького.
Вся серія книг від Видавництва «Школа», в яку входять і «Пригоди Мицика і Кицика», виявилася вдалою для самостійного читання першокласниками. Крупний шрифт, білий цупкий папір, половину майже кожної сторінки займають ілюстрації, що полегшує дитині завдання пробиратися крізь товсту книгу. Формат А5, який зручно тримати дитині в руках. І веселі історії, які спонукають читати далі і далі.
«Пригоди Еміля з Льонеберги» від видавництва «Махаон» для самостійного читання першокласникам не підійде. Дуже довгі речення, великі розділи, величезний формат книги і т.ін. Емілю п’ять років, але мені здається, що ця книжка викликає більший інтерес не у його однолітків, п’ятирічний дітей, а у школярів молодшої і середньої школи, і у дорослих. Дітям молодше п'яти років не раджу. Я пробувала читати цю книгу дитині років з 4, але вона сприймала її без особливого захоплення. Зараз, коли їй майже 7, слухає з цікавістю, сміється і просить продовжувати читання. А для розуміння і запам'ятовування деяких подій, які описуються в книзі, можна і іще трошки подорослішати. Як дівчата вже згадували вище, для дітей 10 років також буде цікавою.