Прочитали «Пригоди Грицька Половинки» Всеволода Нестайка.
Літо. Канікули. І мрія «неголовного героя» Котьки, провести їх у селі, нарешті здійснюється. Котька – учень 5-го класу, однокашник Ігоря Дмитрухи, про якого ми знаємо з повістей «Одиниця з обманом» і «12-ка з хвостиком». Котька захоплювався розповідями Ігоря «про ігри з сільськими хлопчаками на вигоні, про надзвичайні змагання – хто далі плюне, про катання верхи на корові і, головне, про карколомні розбійницькі наскоки на баштан», а проводив всі канікули на морі за нудним пляжуванням. А цього літа йому нарешті пощастило, бо батько взяв путівку на базу відпочинку «Бережок» на Десні. База належала їх заводу і йому треба було щось там «доробити і його начальник теж їде і...». Перші розділи присвячені кумедним побутобим ситуаціям, у які потрапляє сім’я на відпочинку.
Потім Котька нарешті випробував себе у небезпечній справі - «наскік на баштан». Баштану щоправда у селі не було, проте був яблуневий сад. Котька запобігливо підклав у штані книжку «Старик Хотабич», у якості захисту від пострілів сіллю, про які його попередив Ігор Дмитруха і пішов...Нестайко дуже яскраво написав цей розділ. Раджу всім почитати (розділ 5). Всі думки хлопця, як на долоні.
«Чи йшов ти, любий читачу, коли-небудь щось красти? Уперше. І не в гурті, а сам. О-о-о!.. Як не йшов, то не ходи, голубе! Не ходи ніколи! О-о-о!.. То жахливе, ні з чим незрівнянне почуття! Жижки в тебе тремтять, коліна підгинаються…»....
«Скільки разів він зупинявся і казав собі: «Ні, не піду!.. Хай вони горять, ті яблука, і той сад, і та погоня, і все на світі!..» Але щоразу він згадував насмішкуватий погляд Ігоря Дмитрухи і його презирливий голос: «Той, хто не крав кавунів на баштані, хто не пережив почуття небезпеки, — пігмей і більше нічого!.. Тютя!..» І в уяві спливав Тютя, червоний, з очима, повними сліз. І Котька тяжко зітхав і йшов далі.»
«Котька міг би спокійно нарвати яблук з першого ж дерева. Але… десь усе-таки, мабуть, була в нього в характері крапелюшечка материної розважливості й практицизму. Бо, скуштувавши яблуко з першого дерева і скривившись, як середа на п'ятницю («Ну й кислятина!»), він подибав до другої яблуні, потім до третьої, четвертої… і всюди одкушував і кривився, і йшов далі («Якщо вже красти, то щось путяще, а не казна-що!..»).»
«Незнана досі рішучість штовхала його угору. І крізь весь величезний крижаний холод страху враз проклюнулося Щось маленьке і тепле. Проклюнулося і запищало:
— Ну, Дмитруха! Начувайся! Хто казав, що я пігмей, що я тютя?.. Який же я пігмей, який же я тютя, коли я ондо лізу на дерево і краду колгоспні яблука! Ні, я вам не тютя! Я — молоток! Я… Ну, буде, буде тепер що розказувати у класі! Ух, який же я! Ух, який же ж я… Ух, я — так я! Не те, що Тютя.»
«І раптом...
— Кахи-кахи, - почулося знизу.
Листя враз заворушилось, і прямо на Котьку виштрикнулося дуло рушниці!..
— Ввай! — вереснув Котька і рвучко повернувся, підставляючи під постріл «Хоттабича». «Хоттабич» дрібно затремтів у штанях і безнадійно завмер у приреченому чеканні.
— Н-не с-стріляйте… — плаксиво пропищав Котька.
— Як це — «не стріляйте»? Не маю права. Зараз встрелю!
Котька замружився. «Хоттабич» у штанях похолов.
— Ну! — насмішкувато сказали знизу. — Ізлазь!.. Ти встрелений.»
Прочитайте цей розділ повністю тут, бо розібрати його на цитати просто неможливо – потрібно цитувати все, бо з пісні слов не викинеш. Він і кумедний, і повчальний одночасно. Але повчальний не завдяки читанню моралі, а завдяки власному досвіду Котьки. www.e-reading.club/chapter.php/1003082/6/Nestayko_Vsevolod_-_Prigodi_Gric...
А ще ця повість присвячена тому, як добре, коли люди допомагають один одному і тому, що декому ще треба навчитися цьому. Котька знайомиться у селі ще з двома «неголовними героями» - хлопцями, які дуже не люблять допомогати бабусям у господарстві і постійно тікають у пошуках пригод. Один з них захоплюється різними таємницями і спостерігає за НЛО. І хлопцям таки пощастило зустрітися з прибульцем. Насправді, в кінці повісті виявиться, що це був ніякий не інопланетянин, а артист цирку, але буде це тільки згодом.
А де ж головний герой Грицько Половинка і яку роль він відіграв в цій історії? Читайте про це у повісті Нестайка «Пригоди Грицька Половинки, а також Котьки Швачка, Чайника, Петікантропа та деяких інших у воді, на суходолі і в міжпланетному просторі». А мене кличе донька, щоб не прогавити літо і також незабутньо провести свої літні канікули.
P.S. Мрію побачити видання цієї книги з кольоровими гарними ілюстраціями. А поки що маємо 2 видання з монохромними ілюстраціями.
Ми цю повість читали у збірці «Одиниця з обманом» від видавництва «Школа», куди входять іще повісті «Одиниця з обманом», «Пятірка з хвостиком», «Пригоди Грицька Половинки» і 4 оповідання. Ілюстрації монохромні – коричнево-білі.
Зміст - www.megakniga.com.ua/catalog/knigi/proza/dityacha-hudozhnya-literatura/ne...
Розворот - www.clevertoys.com.ua/knigi/knijki_ukranskou/kazki_vrsh_opovdannya/pr_nes...
А ще «Пригоди Грицька Половинки» зараз можна придбати у збірці «Таємниця Віті Зайчика. Пригоди Грицька Половинки.» від видавництва «Белкар».
Ілюстрації чорно-білі.
www.megakniga.com.ua/catalog/knigi/proza/dityacha-hudozhnya-literatura/ne...
А почитати стареньке видання можна на «Читанці» http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url%2Fview&url_id=317