Друга книжка, яку ми взяли почитати із списку книжок про «нечисту силу» - «Бухтик з тихого затону» Володимира Рутківського. На мій погляд, вона більше відповідає 7-річному віку доньки, ніж «Нечиста сила» Короліва-Старого. А може просто мені більше сподобалася, тому що вона веселіше. Книжка рекомендована видавництвом для середнього шкільного віку мабуть із-за обсягу, а за сюжетом вона сподобається і молодшим школярам.
У книзі "Бухтик з тихого затону" Володимира Рутківського ми також зустрінемося і з водяничком, русалками, лісовичком і чортеням. Але це вже не оповідання, які можна читати, як окремі казки, а довга пригодницька історія про дітей, які познайомилися з чортеням-водяничком і його родичами, які живуть у річці біля лісового санаторію.
Книжка добра, оптимістична і весела, незважаючи на сумний початок. Дівчинка Оля захворіла після загибелі батька-льотчика, і щоб відволікти її від сумних думок, хлопчик Сергійко починає розповідати їй казку про улюблену іграшку, яку вона називає Бухтиком. А виявляється, що Бухтик і насправді існує, і живе поруч з санаторієм у річці. Разом з дітьми ми знайомимися з веселим Бухтиком-винахідником, який любить майструвати різні прилади, з його сестрами-русалками – милою, працьовитою Чарою, і корисною і мстивою Омашею. З їх батьком – Хазяїном затону і його другом Лісовичком.
Рутківський дуже цікаво описує, як розвиваються взаємовідносини між дітьми і мешканцями річки. Під час першої зустрічі, діти ненавмисне пошкодили город з водоростей, ледве не зламали вербу, від якої залежить життя хазяїна затону, і таким чином нажили собі ворогів в обличчі Хазяїна затону і його доньки русалки Омаші. Пізніше один з хлопців ще і налякав мешканців затону, коли прийшов репетирувати на берег річки роль Балди, крутив мотузкою у воді і примовляв: «Та от мотузкою хочу море морщить, і вас погане плем’я корчить». Хазяїн затону вирішив, що він вимовляє заклинання і дуже перелякався, тому що понад усе вірив у силу магії. Тоді він вирішив послати у санаторій свого сина Бухтика, щоб він розвідав, що ж замислили ці діти. Там Бухтик познайомився з Сергійком і потоваришував з ним, коли виявилось, що нічого поганого діти не замислили.
А далі на друзів чекають цікаві і веселі пригоди у санаторії, на річці і у лісі.
Я обирала ці книжки, тому що хотіла познайомити дитину з міфічними істотами і їх повадками. Якщо подивитися на книжку Рутківського з цього боку, то діти дізнаються, що у річці живуть русалки, які чистять джерельця, вирощують водорості, а побачити їх люди можуть тільки на свято Повного місяця. Що Хазяїн затону слідкує за порядком, захищає малечу риб від хижаків і навчає їх, як уникнути небезпеки, чинить суд над мешканцями річки у випадку суперечливих ситуацій. Що життя водяників пов’язано з життям дерев і коли помирає старе дерево, то разом з ним помирає і водяник. Що якщо образити русалку, то вона може заманити тебе у болото. Що гриби можуть грати з дітьми у хованки, а керує ними Лісовик. Що Лісовик не любить, коли люди завдають шкоди природі і може за це покарати, наприклад гілкою вдарити. А ще він може обертатися на рослини і тварин, може налякати або морочити, водячи по колу, а може і з лісу вивести дитину, яка заблукала.
Читали книжку зі старенького букинистичного видання «Гості на мітлі», в якому дві казки Володимира Рутківського.
Почитати можна тут - http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url%2Fview&url_id=515
Книжка сподобалася, то ж обов’язково придбаємо і її сучасне видання від «А-ба-ба-гала-мага» - ababahalamaha.com.ua/uk/%D0%91%D1%83%D1%85%D1%82%D0%B8%D0%BA_%D0%B7_%D1%8...