Тиждень тому дочитали книгу Володимира Рутківського «Гості на мітлі». Почитати можна тут - http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url/view&url_id=515.
За сюжетом казка сподобається дітям від 6 до 12 років. Молодші школяри з радістю її послухають, а діти 10-12 років зможуть прочитати самостійно. Героям цієї казки 11-12 років.
Це друга казка з трилогії Рудківського по нечисту силу. Про першу казку «Бухтик з чистого затону», присвячену водяничку і іншим казковим мешканцям річки, я вже писала раніше. Друга казка присвячена Бабі Язі і її чаклунському коту Аристарху, також у казці згадуються домовички і інші відьми, шабаш на Лисій горі. Помітно, що в такій послідовності персонажів Рутківський наслідує Пройслера з його трилогією про маленьку відьму, водяничка і привиденя. Але розвивають тему стосунків людей і нечистої сили Рудківський і Пройслер по-різному і читати обох суцільне задоволення.
Казка починається з того, що поблизу села Горобці, у покинутій хатинці на узліссі оселяється Баба Яга - Ядвіга Олізарівна, зі своїм котом Аристархом. І прибули вони сюди «із завданням, від якого декому з місцевих жителів не поздоровиться».
А тим часом у Горобцях типові дитячі проблеми. Степану не подобається, що до нього липне сусідська не вельми симпатична дівчинка Таня і у школі їх дражнять женихом і нареченою. От коли б на її місці була Іринка, тоді б він так не переймався б. А Таня цього ніби і не помічає, завжди крутиться поруч і завжди рада допомогти. Але у свій вільний час Степан грає з Василем, а Тані вони дозволяють бути тільки мовчазним спостерігачем та ганяють її, коли треба щось принести, а до гурту не беруть.
Нудьгуючи якось ввечері, діти помічають вогник у покинутій хатинці біля лісу і намагаються роздивитися у бінокль, хто ж там хозяйнує. А коли Степану вдалося побачити страшну хазяйку та ще і верхи на мітлі, то вона це відчула і силою погляда збила його з гілки дерева, на якій він сидів. Коли Степан розповів про те що побачив, йому звісно не повірили, але тато пообіцяв, що завтра вдень вони туди сходять і подивляться, хто ж там оселився.
Тим часом Ядвіга Олізарівна зібрала всіх домовічків з цього села, щоб дізнатися від них, чи є в цьому селі ображені діти, бо саме така дитина і потрібна для виконання її міссії, потім спитала які діти найвредніші, а потім поцікавилася, які ж саме діти помітили її прибуття, бо місія її таємна, і бачити її в її справжньому обличчі звичайним людям не дозволено.
Ядвіга Олізарівна дуже зраділа, коли один домовичок сказав, що Таня не дуже товаришує зі Степаном і Василем, бо «її не беруть до гурту»: «Це надзвичайно цікаво! Ти сьогодні ж подаси її біографію. І не забудь перерахувати в ній всі приниження, які ця Таня зазнала.»
Для чого Ядвизі Олізарівні вся ця інформація, поки що не розкривається, і інтрига зберігатиметься ще довго. І тільки після багатьох пригод: після того, як Баба Яга заманила до себе Таню зі Степаном, і скидалося на те, що вона хоче їх з’їсти, як зазвичай і роблять типові бабусі на мітлах; після того, як вона залишила Таню у себе, а Степана запроторила до льоху, після того, як він намагався вибратися звідти, щоб врятувати Таню і інших пригод, ми дізнаємося, що дівчинку, яку «не беруть до гурту», Ядвіга Олізарівна хоче взяти в учениці і виховати з неї чаклунку. А для того, щоб вона погодилася стати її ученицею, Ядвіга Олізарівна хоче нагадати їй про всі образи, яких вона зазнала від оточуючих. Бо і сама вона колись була такою дівчинкою, яку ображали і покинули люди.
Але все станеться зовсім не так, як запланувала Баба-Яга. І кіт Аристарх, а потім і сама Ядвіга Олізарівна, заприятелюють з дітьми, а потім знову стануть звичайною бабусею і звичайним котом. Ядвіга Олізарівна вилікує хвору бабусю Тані, чим несказанно здивує місцевого лікаря, а кіт Аристарх - заспіває у хорі.
У книзі багато незвичних поворотів сюжету у нібито типовій казці, тому зацікавленість читача тримається до кінця. Додатковий бонус для любителів тварин, а особливо котів і кицьок, – образ кота Аристарха, який виступає у казці повноправним героєм, вміє розмовляти, хитрувати, чаклувати і навіть співати.
Казка настільки образна, що так і проситься, щоб її намалювали. Мені дуже хочеться побачити її з гарними кольоровими ілюстраціями, щоб її герої оживали не тільки в уяві читачів, а і на сторінках книжок.
P.S. На сайті Абабагаламага, де продається книга про Бухтика, зазначено – що це перша книга з трилогії, другу книгу – «Гості на мітлі», як сказав в своєму інтервю Володимир Рутківський, навесні презентуватиме «Видавництво Старого Лева», а третьої казки з цієї трилогії я так і не знайшла ні серед нових, ні серед букіністичних видань. Хто-небудь знає, як вона називається і чи вже видавалася?