Друга книга, яку прочитала про подорож сучасних дітей у минуле – це «Сторожова застава» Володимира Рутківського.

Дуже дякую Володимиру Рутківському, що залучив до сучасної української літератури для дітей історію славетних богатирів, які боронили нашу землю багато століть тому.

У книзі головний герой – учень 5 класу Вітько Бубна потрапляє у 1097 рік, у часи князювання Володимира Мономаха. Знайомиться з Іллею Муровцем, Олешкою Поповичем і Добринею Микитовичем, спростерігає на власні очі, як непросто жилося людям у часи протистояння русичів і половців, і проживає місяць свого життя одним із них.

Сподобалося, як Володимир Рутківський обіграв виникнення легенди про те, як Олешко Попович змія подолав. Печера, через яку Вітько потрапив у минуле мала дурну славу і у давнину звалася Змієвою. Люди вважали, що там зачаївся змій, який виходить раз на 50 років перевірити, чи не заслабли люди, щоб взяти над ними владу. І ось, коли Вітько сховався в печері від половців, один з них кинувся за ним. Але зачувши грюкот вертоліта, який долинав із сучасного світу, і побачивши різкий промінь світла від Вітькового ліхтаря, перелякався в смерть і дременув, бо вирішив, що це змій з печери лізе. Пізніше, Вітько подарував ліхтаря Олешку Поповичу, а той вночі ненавмисне перелякав цим «оком змія» ціле місто. Помітивши таку реакцію людей, Попович вирішив додати собі легендарності і вихвалявся, що змій таки був біля міста, але він його подолав і приборкав. А потім люди ще і переповідали цю легенду, щоб відлякувати половців від своїх земель.

Також Рутківський показав, звідки може походити міф про Дідька Болотяного, що помагає русичам. Він розповів історію скаліченого половцями брата діда Овсія, який ховався від людей на болотах і помагав своїм.

Рутківський добре описав життя мешканців сторожевого міста Римів, залучивши Вітька в життя однієї з римівських родин. Показав, чим займалися чоловіки і жінки, як виховували дітей.

У книзі є як чоловічі, так і жіночі образи. Чоловікам приділено більше уваги, але і жінки в стародавньому Римові були нівроку. Образ тітки Миланки, яка прийняла Вітька у родину, її доньки Росанки і сусідської дівчинки Оленки добре показує, що українські дівчата завжди почувалися рівними чоловікам, що до них прислухалися, а часом вони і на захист рідної землі ставали пліч о пліч зі свома чоловіками.
___________________________________________________

З якого віку читати книгу?

Восени починала читати цю книгу з сайту Київстар, щоб оцінити, чи не зарано читати її доньці 7 років. Прочитавши перші 2 розділи, в яких ми потрапляємо в гущавину військового протистояння русичів і половців, я вирішила, що зарано, але донька просила не зупинятися і читати далі. Довелося зробити невеличкий екскурс в історію, показати карти тогочасної Київської русі з Вікіпедії (там є карта 1015 і 1054 років), пояснити, хто такі половці, де вони жили і ... читати далі.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D...

А у третьому розділі, познайомившись з головним героєм Вітьком і його друзями, які вирішили влітку на канікулах побути археологами і вивчати історію рідного краю, я вже не змогла зупинитися. Але розповідь на сайті Київстар обірвалася на найцікавішому місці, коли головний герой потрапляє із рідної Воронівки на ці землі 1097 року, коли на місці сучасного села стояло городище Римів зі сторожовою заставою, мешканці якої охороняли тогочасний кордон Русі.

Коли ж ми за декілька місяців отримали книгу, донька зразу її впізнала і сказала, що нам просто необхідно прочитати, щож сталося з Вітьком далі.

В сучасному світі з героями цієї повесті ми проведемо всього 3 розділи, а 37 розділів – це буде абсолютне занурення у події 1097 року, які відбулися у давньому місті Римові, яке стояло на кордоні зі степовиками.

До самого кінця доньці було цікаво, але їй було важко утримати в пам’яті імена всіх героїв і зрозуміти тонкощі військово-дипломатичних ігор стародавнього світу. Тому мені час від часу доводилося зупинятися і роз’яснювати. Вважаю, що ідеально ця книга відповідає читачам від 9-10 років.

Нам книга сподобалася, тому раджу її всім дітям років з 9, і хлопчикам, і дівчаткам.
___________________________________________________

«Сторожова застава». Видавництво «А-ба-ба-гала-мага». 303 стр.

Палітурка тверда, папір офсетний, шороховатий, трошки жовтуватий, нормальної щільності.

Сподобалися ілюстрації Максима Паленка. Це чорно-біла якісна графіка. Багато алегоричних мотивів, а у портретах героїв відчуваєш характери.

Розмір ілюстрацій - вполовину сторінки і розташовані вони тільки на початку кожного розділу. Розділи по 3-4 листи, тому ілюстрацій доволі багато.

Майже всі ілюстрації до цієї книги ви можете роздивитися на сторінці автора https://www.facebook.com/max.palenko/media_set?set=a.427833013944239.98285.10000..., а я додам декілька фото розворотів.

Єдине, чого мені не вистачило в ілюстраціях для повного щастя, – це детального зображення старовинного Городища з укріпленнями, сторожовими баштами і будівлями. Можна було б зробити такі ілюстрації на форзацах. Або зробити один форзац – сучасна Воронівка, а інший – стародавній Римів.