Амнистия
Морква на городi, / У саду бджола. /
Жаба на болотi / Крила розвела./
Хоче полетiти,/ Тихо каже «Ква!» /
Але в небо взмити / Hе дає Москва.
Знають, знають хитрi / Клятi москалi /
Те, що у повiтрi / Жаби — королi./
Що розкинув крила, / Мов зелений птах /
Цiлий день парила б / Жаба в небесах./
Що могла б дiстати / Hавiть до зiрок, /
Що створив лiтати / Жаб зелених бог./
Але щось тримае, / Тягне до трави. /
Жаба точно знае — / То рука Москви./
В ней залiзнi пальцi, / Як кiльцем взяли. /
I трима за яйця / Жабу москалi…/
Кажуть, що не треба. / Кажуть: «Ти лайно». /
Але глядить в небо
/ Жаба все одно./
I хоча минають / Цi тяжки часи, /
Досi заважають / Жабi руськi пси./
Годi, кляте стерво, / Золота Москва /
Жаба ще не вмерла, / Жаба ще жива./
Жаба ще порине / В синю далечiнь, /
Бо немає нинi / Краще жаб створiнь.