Трішки запізно - написано тиждень тому, та ніколи було вгору глянути, тож сьогодні ділюся - не дуже вірші, так, думки подорожні:

Крізь всю Україну - від сходу до польських кордонів

З онуками їду Різдво зустрічати -сама

Собі наморочила "квест", бо поїхали доні

З онуками місце шукати, де смерті нема...

Тепер - крізь війну, щоб провідати рідну малечу,

Я їду, та попри усі негаразди шляху,

Радію, бо згадую в кожнім куточку лелечу -

крилату і вільну цю бардівську стаю легку:

Мій поїзд зі сходу від злобних сирен та прильотів

Із впертого Харкова тягне на захід мене.

Не втеча - у гості. Мій схід залишається в сльоті

Грудневій - чекай-но! За тиждень, за два поверне.

Східніше - Донбас...там Вітюша Гоняйло смішив нас...

Антон Ворожейкін... Ще з Бахмуту виїхав хтось -

Хто потягом встиг, хто вивозив когось на машинах,

Як Галю з Наталкою - Валік - у Дніпр довелось...

А там - Запоріжжя, де наша "Нечувана прибиль" -

Буває, Тетяна загляне на співи в Дніпро.

А от за кордон із козачого міста не вибув

Із бардів ніхто, по козачому мислять - хитро...

...Було б на Полтаву коротче і швидше, до того ж

Там Ігор Нікітін - останній романтик, мабуть...

Серьога Кваша - сисадміна шукайте такого ж...

А Зосімов вибув - разом з журавлями - у путь...

"Приліт" в залізницю - Полтавська дорога закрита,

Тож, нас через Суми сьогодні потягне - в об'їзд.

Там Вітя, Шансон, там Оксана - така даровита,

Що вся Україна впізнає і флейту, і свист...

Там з Ігорем ми розпростилися так нещодавно,

Та Алла тримає із сином там бардівський стрій...

Дніпро - там Бобки волонтерять постійно і вправно,

Вікуся - по світу з піснями, Олег та Сергій...

Південніше трішки Одеса - Артеменко Оля,

з Мишком та дочкою, ще Вадік - хірург-гуморист...

Це місто завжди визнавало без винятку волю -

такий собі космос, де гумор, упертість та хист...

Нарешті і Київ - тут Жук і Коденко святкують, Чернявський... Та ясно - столиця - таланти рясні...

Проїхали Рівне - Валєрини співи лікують,

А ще - Вадік Волков... Усюди є друзі й пісні...

Не всіх перелічу, є Рома, і Лєра, та інші -

десь поряд зі мною, я наче, гостюю в усіх -

хіба ж умістити це братство пісенне у вірші ...

Хай зло їх обійде, залишаться радість та сміх.

Ще далі на захід, і знову підуть Харків'яни -

Єфремова, Мельник... Кого й за кордон занесло...

Хай дружній віночок і в зиму військову не в'яне-

Я їду і згадую друзів, і в серці тепло!

Ольга Подлесная